2 вересня в Києві відбулася прес-конференція з народним депутатом України, президентом Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іваном Томичем на тему:«Загострення соціально-економічної ситуації в селі».

За словами І. Томича, серед багатьох товаровиробників села панує відчай, зокрема через нестабільність та невідповідність цінової політики на окремі види сільгосппродукції.

Майже 70% господарств, які працюють на ринку зерна в Україні зазнають збитки. Не в кращому становищі і виробники цукру. «На жаль, ми знов бачимо „поле чудес”. ...Ціна цукру зашкалює за 5 грн., а сьогодні різко опускається, і якщо не будуть вжиті заходи, які ми пропонуємо, то ціна цукру може скласти 2 грн. 40 коп. Закупівельна ціна на цукровий буряк складає 175 грн. за тонну. Як таке може бути?»,— наголосив народний депутат.

Співвідношення цін на дизпаливо та зерно цього року складає 1:10, тоді як у 1996 році складало 1:6. «За всі 14 минулих років такого співвідношення ще не було. Тут мається на увазі все зерно: ячмінь, всі види пшениці і жито, ціна якого, до речі, сьогодні в 2,5 рази нижче, ніж в минулому році»,— зазначив пан Томич.

У той же час, продовжує зростати ціна на пальне, на сільськогосподарську техніку, на запчастини та мінеральні добрива. «Сьогодні надзвичайно багато звернень від дрібних господарів та власників присадибних ділянок, які отримали гектар чи два, що вони орати не будуть, через подочання цін на послуги»,— повідомив Іван Томич. Як результат — багато сільськогосподарських підприємств занепадають. За статистикою АФЗУ, у 2005 році 30% господарств опинилися на межі розорення. Аби поліпшити ситуацію, виробити узгоджені плани дії, АФЗУ ініціювала проведення регіональних зборів фермерів за участю всіх громадських організацій АПК щодо стану справ на селі. Так, у Харкові та Дніпропетровську вже відбулися зібрання фермерів східного регіону. У них взяли участь майже дві тисячі фермерів. 10 вересня такі збори пройдуть в Одесі.

На регіональних зборах фермери заявили, що вважають недоцільним проведення посіву озимої пшениці. Тому невиключно, що посівної кампанії в цьому році не буде, і це призведе до хлібної кризи в наступних роках.

Фермери стурбовані невиконанням «Програми розвитку фермерського руху», прийнятої 15-м з’їздом АФЗУ, ігноруванням фермерських проблем рядом обласних управлінь сільського господарства.

Найбільше фермерів та керівників сільгосппідприємств непокоять ціни на зерно та паливно-мастильні матеріали, розвиток села (особливо газифікація). Ставлення на різних рівнях влади до громадських організацій селян та роль управлінь сільського господарства також викликають чимало нарікань. Не розв’язуються земельні питання — щодо необхідності надати землю в постійне користування фермерам, постали гострі протиріччя щодо ринку й іпотеки землі. Вічна біда з фінансово-кредитною системою для села робить будь-який його розвиток неможливим. Дуже бракує в сільських районах і кадрів.

АФЗУ вважає, що ситуація, яка нині склалася на селі потребує уваги всіх гілок влади, аби вжити термінових заходів для подолання кризи та відродження села. Асоціація фермерів вирішила рухатися двома напрямками. Першим є звернення до Президента України В.А.Ющенка, прем’єр-міністра Ю.Тимошенко та голови Верховної Ради В.Литвина із пропозицією зустрітися та ухвалити першочергові заходи для вирішення проблем.

Першочерговим завданням, за словами Томича, є негайне врегулювання ситуації на ринку зерна. «Сьогодні терміново треба зняти з ринку 1,2—1,5 млн. тонн зерна. Інакше це буде негативним сигналом для закладання уаю 2005 року»,— зазначив він. По-друге, не можна допустити щоб ціна на буряк впала до 175 грн. за тонну, а на цукор — до 2 грн. 37 коп. за кг. Це знищить цукровиробництво.

По-третє, необхідно раціонально підійти до формування бюджетної політики на 2006 рік. І дати для села не 4,7 млрд. грн., зазначає пан Томич, а до 15 млрд. Але необхідно щоб ці 15 млрд. грн. пішли на пряму підтримку, а не були розкрадені чи використані абияк.

Вже відбулася зустріч президента АФЗУ І.Томича з головою Верховної Ради В.Литвином. Було досягнуто домовленості протягом 10 днів провести спільну нараду, на якій виробити першочергові заходи виходу села з кризи.

Фермери сподіваються, що оголошений Президентом України «Роком села» 2006-й стане не декларацією, а початком відродження українського села.

Наталія Погосова,

кореспондент