Та чи справді агросектор здатний стати локомотивом для зростання економіки й забезпечити процвітання країни? Пише газета "Експрес". Своїми думками з цього приводу поділилися Вероніка Мовчан, керівник Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, і Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу ІК "Concorde Capital". -- Що посприяло активізації експорту агропродукції минулого року? Чому вона випередила метал? О. Паращій: -- У 2016 році частка сільгосппродукції (продукти тваринного та рослинного походження, жири) в експорті становила 35,3%, а металів і мінеральних продуктів -- 30,4%. Тому що світові ціни на продукцію гірничо-металургійного комплексу дуже знизилися торік, тоді як агропродукція залишалася в ціні. Активізації експорту сприяв також хороший урожай. В. Мовчан: -- Якщо в експорті агропродукції враховувати ще й готові продукти (як це робить Держстат), то її частка зростає із 35,3% до 42%. Для порівняння: у 2013 році експорт сільськогосподарської продукції становив 27%, тоді як металургії та хімії -- 35%. Ми бачимо, що сільське господарство виявилося найстійкішим до стресів сектором. -- Чи зросли й грошові надходження від експорту агропродукції? В. Мовчан: -- Минулого року агропромисловий сектор приніс 15 млрд. доларів, тоді як металургія -- всього 8 млрд. доларів. У цілому на зовнішні ринки було продано товарів на 36,4 млрд. доларів, тобто агропродукція забезпечує понад 40% надходжень. З гривні випуску агропродукції приблизно 40 копійок становить додана вартість і 60 копійок -- проміжне виробництво. Кожна наступна переробка додає вартість до товару. У середньому в промисловості додана вартість на одну гривню становить 25 копійок. Тобто коли ми говоримо про внесок секторів у ВВП, то за однакових темпів сільське господарство даватиме більший внесок, бо воно швидше дає віддачу в доданій вартості.
expres.ua