Постачальники ресурсів готові до роботи з аграрними розписками на Миколаївщині

Миколаївська область приєдналася до проекту запровадження аграрних розписок ще минулої осені. Новий інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників на той момент уже почав давати позитивні результати в інших пілотних регіонах, тож інтерес до нього серед місцевих аграріїв виник неабиякий. Але для того, щоб він реально запрацював, необхідно було здійснити серйозну підготовчу роботу. Та вже сьогодні Миколаївщина готова до практичного використання аграрних розписок.

Про це йшлося під час круглого столу «Аграрні розписки – новий інструмент фінансування фермерських господарств», який відбувся в обласному центрі 23 березня. Його організаторами стали Миколаївська облдержадміністрація та Проект IFC «Аграрні розписки в Україні», який фінансується Швейцарською Конфедерацією.
Заступник директора Департаменту агропромислового розвитку ОДА Віктор Твердой переконаний, що в області створені всі передумови для того, аби аграрні розписки працювали успішно та ефективно. «Ми надали їм інформаційну та навчальну підтримку, - зазначив він. – В усіх районах були проведені семінари щодо впровадження аграрних розписок, таким чином, було охоплено велику аудиторію».
Нинішній захід мав на меті відпрацювати точки дотику між агровиробниками та потенційними кредиторами. Так, керівник Проекту IFC Олексій Омеляненко нагадав про те, що наша країна, запроваджуючи аграрні розписки, скористалася досвідом Бразилії. Там завдяки їм щороку в сільське господарство залучається 25-35 млрд. доларів. Це доволі суттєва сума, яка дозволяє галузі АПК цієї південноамериканської країни динамічно розвиватися.
Запроваджуючи аграрні розписки, Україна в деяких питаннях пішла навіть далі за Бразилію. Зокрема, вона запровадила єдиний відкритий Реєстр аграрних розписок, що робить згаданий інструмент фінансування зручним та прозорим. За словами Олексія Омеляненка, завдяки Реєстру аграрних розписок позичальник та кредитор можуть за зверненням до нотаріуса отримати інформацію щодо своєї кредитної історії та надати її іншій стороні, що  в подальшому дозволить значно швидше приймати рішення щодо надання або отримання кредитування.
Приватний нотаріус Марія Міщенко, яка взяла участь у заході, запевнила, що нотаріальне оформлення аграрних розписок є нескладним за умов належної підготовки пакету документів з боку агровиробників. А це документи, які посвідчують особу, правоустановчі документи на землю, де вирощуватиметься майбутній урожай, який використовуватиметься як застава, та реєстраційні документи господарства.
Характерна особливість миколаївського круглого столу полягала в тому, що він особливо зацікавив постачальників матеріально-технічних та фінансових ресурсів, які готові співпрацювати з сільгоспвиробниками у рамках проекту аграрних розписок. Деякі з них реалізують цей проект уже в інших регіонах, тому мають відповідний досвід. Але так само вигідним ринком збуту своєї продукції та надання послуг вважають і Миколаївщину. Бо високо оцінюють сільськогосподарський потенціал цього причорноморського регіону – тут працюють понад 750 великотоварних сільськогосподарських підприємств, 3,9 тис. фермерських господарств та понад 220 тис. господарств населення. Саме дрібні і середні фермерські господарства найбільше потребують додаткового фінансування, тому  шукають можливостей отримати кредитні ресурси на прийнятних для себе умовах.
Постачальники ресурсів готові обговорювати такі умови, враховуючи інтереси сільгоспвиробників. Зокрема, Олексій Омеляненко нагадав, що аграрні розписки можуть погашатися не лише загальною сумою по завершенню терміну їх дії, але й поетапно. Це залежить від домовленостей сторін, які потому знаходять відображення в умовах аграрної розписки.
Присутні на заході кредитори надали детальну інформацію про свої продукти. Зокрема, Дмитро Когрибут, провідний експерт OTP Bank, розповів про програму «Агро-фабрика», одним з напрямків якої є фінансування фермерських господарств під аграрні розписки.
Позитивним для кредиторів є наявність механізму обов’язкового виконання позичальниками зобов’язань, які вони беруть на себе. Якщо позичальники не виконують зобов’язання повною мірою, кредитори мають пройти певну процедуру, причому, досить спрощену. Вона передбачає отримання виконавчого напису у нотаріуса та звернення до державної виконавчої служби: протягом доби вони мають відкрити виконавче впровадження, а впродовж 7 днів – здійснити його.
Учасники круглого столу також зазначили, що останнім часом у сільському господарстві України відбуваються суттєві зрушення. Йдеться не лише про високі врожаї та новітні технології. Тривалий час аграрії потерпали через те, що не могли достукатися до постачальників матеріально-технічних та фінансових ресурсів. Сьогодні саме ці постачальники демонструють ініціативу щодо налагодження партнерства з сільгоспвиробниками, в тому числі, малими та середніми. До числа кредиторів готові включатися не лише банківські установи, постачальники пального чи засобів захисту рослин, але й переробні підприємства.
На думку Олексія Омеляненка, коло цих постачальників на Миколаївщині суттєво розширюється. Значною перспективою є використання аграрних розписок для кредитування господарств, які займаються овочівництвом і садівництвом. Проект наразі аналізує механізми роботи саме з виробниками вищезгаданої продукції, що надасть змогу розвивати інші сегменти сільського господарства, а не лише виробництво зернових та олійних культур.
 «Важливою рисою впровадження аграрних розписок є швидке оформлення кредиту. Підготовка та реєстрація аграрних розписок вперше часто може займати багато часу та зусиль. Треба сформувати та погодити між сторонами всі деталі тексту аграрної розписки, сформувати та перевірити повноцінний пакет документів та інші деталі. Але в подальшому, - зауважив Олексій Омеляненко, - якщо сільгоспвиробники вирішують повторно її виписувати, процес оформлення значно прискорюється і протягом кількох годин можливо оформити аграрну розписку».
Досвід інших пілотних регіонів показав, що чимало фермерів вважають за потрібне повторно оформляти аграрні розписки. І це теж засвідчує, що цей інструмент кредитування в Україні вже приживається.

Максим НАЗАРЕНКО,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»