Через постійний брак коштів в Україні погіршилася епізоотична ситуація

Протягом останніх п’яти років рівень фінансування обов’язкових протиепізоотичних заходів, які є однією з основних складових біологічної безпеки держави, був низьким. Передбачені у Державному бюджеті на 2017 рік 56 856,7 тис. грн становлять лише 17% від фактичної потреби. Про це повідомляє прес-служба УКАБ.

У 2010 році на зазначені заходи було виділено 95,388 млн грн, у 2011 – 89,742 млн грн, у 2012 – 88,414 млн грн, у 2013 – 80,830 млн грн, у 2014 – 48,730 млн грн, у 2015 – 90,039 млн грн, у 2016 – 56,8 млн грн, на 2017 рік передбачено 56,8 млн грн.

У Держпродспоживслужбі порахували, що для виконання обов’язкових планових протиепізоотичних заходів, а саме діагностики, профілактики та ліквідації окремих захворювань, у першу чергу, спільних для тварин і людей, та захворювань, що можуть завдати значних економічних збитків у 2017 році  необхідно 337,486 млн грн.

«Проект державного бюджету на 2017 рік у тому вигляді, в якому він поданий до Верховної Ради України, буде провокувати погіршення в агросекторі, зокрема, епізоотичної ситуації», - заявив голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа.

На нещодавньому засіданні Кабміну Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий з голосу вніс пропозицію про виділення у Держбюджеті на 2017 рік на протиепізоотичні заходи додатково ще 202 млн грн, що має наблизити суму запланованих видатків до потреби.

Систематичне  недофінансуванням по програмі 2802020 «Протиепізоотичні заходи та участь в МЕБ» не дає можливості виконувати покладені на службу завдання у повному обсязі, та спричиняє погіршення епізоотичної ситуації в країні.

Враховуючи динаміку розповсюдження захворювання впродовж 2014-2016 років та здатність вірусу АЧС за короткий проміжок часу поширюватися на значні території - прогнозовано у 2017 році можна очікувати 100-110 випадків захворювання, при цьому кожен четвертий випадок ймовірно буде в свиногосподарстві, в першу чергу, з низьким рівнем біозахисту.

Серед інфекційних хвороб тварин станом на 1 серпня поточного року найбільш інтенсивно фіксуються африканська чума свиней (АЧС), сказ, нодулярний дерматит великої рогатої худоби, лейкоз великої рогатої худоби, лептоспіроз, сальмонельоз. Зокрема, з початку року через АЧС було забито 9,1 тис. голів свиней, що призвело до втрат близько 25 млн. грн. Крім того, протягом 2016 року через спалахи лейкозу великої рогатої худоби, лептоспірозу, сальмонельозу, сказу та АЧС було інфіковано більше 1,5 млн. голів худоби та птиці.

Крім того, в умовах обмеженого фінансування виконання обов’язкових програм контролю за особливо небезпечними інфекційними захворюваннями тварин, в т.ч. спільними для людей та тварин, також обмежено виконання програм захворюваннями за здоров’ям тварин, які є невід’ємною умовою для експорту вітчизняної продукції тваринництва на міжнародні ринки.

На круглому столі «Епізоотична ситуація в Україні та необхідні витрати для забезпечення її стабільності», що відбувся 25 жовтня, обговорили епізоотичну ситуацію в Україні, наявне та заплановане фінансування, можливу участь бізнесу в дофінансуванні ключових напрямків та необхідні витрати для забезпечення її стабільності.

Пасивність держави спричиняє втрати господарюючих суб’єктів. Так, для прикладу, лише через невикористання квоти (12 тис. тонн) на експорт яловичини до ЄС втрати становлять близько 1,5 млрд. грн. на рік, що зумовлено відсутністю статусу України як країни, вільної від  губастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби. Додатково, економія на пільгових ставках мита в межах цієї ж квоти складає близько 160 млн грн.

Прокопенко Олександра, консультант, ФАО розповіла про досвід Нідерландів у створенні компенсаційний фонд відшкодування збитків фермерам, що були завдані внаслідок епізоотії. «У Нідерландах ефективно функціонує компенсаційний фонд. У випадку України подібний компенсаційний фонд міг би полегшити контроль поширення хвороби. Звичайно, він не дозволить повністю її подолати, для цього необхідна низка інших передумов, в першу чергу, ефективне функціонування ветеринарної служби. Проте моделювання розвитку АЧС за різних умов та подальша оцінка витрат, пов’язаних із хворобою, свідчать про доцільність введення компенсаційного фонду в Україні як однієї зі складових пакету заходів. Для ефективного функціонування компенсаційного фонду його характеристиками мають бути: надійність (швидкі та гарантовані виплати, довіра з боку домогосподарств, взаємна довіра між державою та комерційними виробниками); покриття всіх прямих витрат; незалежність (рівень виплат визначається незалежними експертами); справедливий розподіл відповідальності між комерційними виробниками та державою, що оновлюється кожні 5 років відповідно до ризиків; система ex post для покриття втрат комерційними виробниками», - зазначила експерт.

agronews.ua