Аграрный кодекс систематизирует 20 тысяч документов

08 июн, 12:03

Спецрежим оподаткування в сільському господарстві працюватиме у 2014—2015 роках.

—Зміна правил гри в агросекторі може відбутись не раніше  1 січня 2016 року, — повідомив міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка, зауваживши, що в основах бюджетної політики на 2015 рік йдеться про збереження та вдосконалення спецрежиму оподаткування у сільському господарстві.  Це стосується як фіксованого сільгоспподатку, так і спецрежиму з  податку на додану вартість (ПДВ). Крім того,  вводити нові правила можна не раніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року, уточнив міністр, додавши, що уряд дотримуватиметься цієї норми Бюджетного кодексу. Адже лише завдяки пільговому спецрежиму ПДВ на розвиток агросектору щороку лишається 14—15 мільярдів гривень.

На заувагу журналістів міністр підтвердив, що європейські аграрії отримують у рази більшу компенсацію, додавши: для забезпечення однакових фінансових умов і конкурування з ними на рівних, українським сільгоспвиробникам треба отримували щороку підтримку в 65—70 мільярдів гривень,  або у чотири — п’ять разів більшу.

Щодо грошової державної допомоги, то цього року, за словами очільника аграрного відомства, вона суттєво зменшена. Зокрема на оптові ринки сільгосппродукції. Разом з тим, до Держказнайчейства надійшло 300  мільйонів гривень на компенсацію за вирощування молодняку великої рогатої худоби. Щоправда, коли і по яких областях розподілятимуться гроші, стане відомо тижні за два.

На запитання про те, чи почали аграрії заповнювати експортні безмитні квоти Євросоюзу, Ігор Швайка зауважив, що поки статистики з цього питання немає. Це новий ринок. Зрозуміло, на ньому виникають складнощі.  Але українські виробники почали опановувати його. Нині вони отримують  технічну допомогу, а Єврокомісія розглядає питання щодо розширення переліку товарів, які Україна може експортувати в ЄС.  Серед таких товарів — курячі яйця першого сорту та солома для опалення.

Аби й після підписання економічної частини угоди з ЄС Україна мала змогу безперешкодно експортувати до країн Європи свою продукцію,  треба не лише аби продукція відповідала європейським нормам, а й відповідне законодавство. Тому уряд передав у парламент блок з п’яти законо?проектів, які слід прийняти, щоб гармонізувати вітчизняне законодавство із європейським.  Зокрема йдеться про такі проекти законів: «Про безпечність харчових продуктів»,  «Про контроль за якістю харчових продуктів», «Про побічні продукти, які не призначені для споживання людьми», «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин»,  «Про корми».

— Ми сподіваємось на розуміння депутатського корпусу, —  зауважив Ігор Швайка.

Зробити вітчизняну нормативно-правову базу в АПК зрозумілішою для загалу в аграрному відомстві хочуть за допомоги Аграрного кодексу. За словами міністра, документ зведе всі правила в один документ і об’єднає понад 20 тисяч нормативно-правових документів різного рівня, які регулюють діяльність агросектору і часом мають внутрішні суперечності. До розробки кодексу долучать як наукові школи, так й іноземних експертів.

Крім того, планується створення Всеукраїнської аграрної ради України (ВАРУ) на зразок тих, що діють в Америці, Європі та Канаді. «Рада допоможе налагодити якісний та ефективний зв’язок між міністерством і аграріями, бо на сьогодні діяльність галузевих асоціацій у цьому напрямі не можна назвати ефективною», — зазначив Ігор Швайка. За його словами, ВАРУ формуватиметься за територіальним та інституційним принципами і складатиметься з кількох палат за галузевим принципом. Приміром, буде створена палата зерновиків, олійників, переробників, молочників, тваринників, з виробництва біопалива або біопродукції тощо. При цьому керівником ради буде представник бізнесу, а його заступником — чиновник, що супроводжує процес обговорення та прийняття рішень, уточнив міністр.

Инф.


Адрес новости: http://agrinews.com.ua/show/283714.html



Читайте также: Торгово-промышленные новости ELCOMART.COM