Почему Украина передумала просить 160 млрд и согласилась на 10

04 дек, 02:01

Від кінця листопада, коли напередодні саміту країн Східного партнерства українська влада озвучила свої підрахунки вартості підписання Угоди про асоціацію з ЄС, сума фінансових "апетитів" Києва зменшилася у 16 разів.

Виступаючи у Верховній Раді, де розглядалося питання про відставку уряду, прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що ЄС погодився розглянути питання про фінансову допомогу Україні:

"Ми домовилися, що продовжимо переговори про умови підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. І Європейська Комісія, і Європейський Союз згодні розглянути питання про фінансову компенсацію Україні", - заявив голова уряду в парламенті.
За словами прем'єра, українська делегація може вирушити до Брюсселя вже наступного тижня.

"Міфічні" теоретичні цифри

При цьому Микола Азаров наголосив, що Київ ніколи не очікував отримати від Євросоюзу 160 мільярдів євро, і що названа цифра була лише оцінкою витрат на модернізацію країни:

"Звичайно, не йшлося про якісь міфічні десятки мільярдів. Це ціна модернізації, яку ми сподіваємося здійснити за рахунок, насамперед, інвестицій", - заявив Микола Азаров.

Напередодні перший віце-прем'єр Сергій Арбузов заявив, що оцінки про те, що підписання угоди з ЄС "коштувало" б Україні 160 млрд. євро були суто "теоретичними":

"Насправді ці розрахунки про 160 мільярдів є теоретичними. Йдеться про переобладнання робочих місць в Україні впродовж наступних 10 років, тобто, це є чиста теорія", - заявив Сергій Арбузов, і додав, що насправді уряд вів переговори про отримання кредиту від ЄС чи міжнародних фінансових інституцій на 3-5 мільярдів для того, аби "запустити процеси модернізації і почати працювати".

При цьому, як каже віце-прем'єр, Україна ніколи не претендувала на отримання грошей від ЄС на безповоротній основі, а лише як позики, які згодом повернула б. Але, за словами Сергія Арбузова, світова економічна криза внесла корективи у розрахунки урядовців, і напередодні саміту у Вільнюсі вони збільшилися до 10 млрд євро. Саме із цією цифрою, як твердить перший віце-прем'єр, українська делегація їхала на самі у Вільнюс, і саме від цієї суми буде відштовхуватися у подальших переговорах із Брюсселем, від якого у Києві тепер хочуть отримати "дорожню карту" нового етапу підготовки до асоціації.

Водночас, як повідомив речник Єврокомісії Саймон О'Коннор, під час розмови президента Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу із українським президентом Віктором Януковичем було домовлено, що у Брюсселі приймуть українську делегацію для обговорення втілення існуючої Угоди про асоціацію:

"Нам ще не відомо, коли це відбудеться , хто представлятиме ЄС у цій дискусії, але президент (Баррозу) чітко пояснив, що в ході цього обговорення не будуть відкриті будь-які переговори, і дискусія повинна бути зосереджена на імплементації Угоди", - заявив О'Коннор.
На саміті, що відбувся у Вільнюсі 28-29 листопада, український президент Віктор Янукович так і не поставив свій підпис під Угодою про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС, хоча керівники Євросоюзу твердили, що до останнього "триматимуть двері для України відчиненими".

Вже після того, як непідписання угоди у Вільнюсі спровокувало масові акції протесту прихильників євроінтеграції в Києві, президент Янукович в інтерв'ю чотирьом телеканалам знову заявив про економічні претензії до ЄС:

"Ми хочемо досягти кращих умов зони вільної торгівлі, це пов'язано із нашими економічними інтересами, за якими стоять люди. Ми хочемо змінити ці умови на користь наших товаровиробників".

Напередодні вільнюського саміту пояснюючи своє рішення про призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, українська влада на чолі із президентом та прем'єром заявляла, що адаптація до технічних регламентів ЄС і модернізація українських підприємств до конкурентоспроможного рівня, коштуватиме 150-160 млрд євро, які мають бути інвестовані в українську економіку впродовж наступних 10 років.

При цьому українські керівники посилалися на висновки Національної академії наук. Згодом директор Інституту економіки та прогнозування НАН Валерій Геєць пояснив, що науковці "розрахували усі можливі втрати України: від збитків у торгівлі із Росією, переходу на нові технічні регламенти та екологічні стандарти, виконання енергетичних директив, збільшення резервів НБУ для стабілізації курсу гривні". При цьому, за словами Валерія Геєця, "ми не заявляли, що всі ці гроші має виділити ЄС", але, оскільки в українському бюджеті коштів на такі перетворення наразі немає, то, за припущеннями науковців, левову частку витрат мав би взяти на себе Євросоюз.

Відтоді, як цитра у 160 мільярдів євро була озвучена офіційним Києвом, представники Євросоюзу називали її такою, що "не викликає довіри".

Источник

 


Адрес новости: http://agrinews.com.ua/show/279027.html



Читайте также: Торгово-промышленные новости ELCOMART.COM