Кто тормозит развитие украинского зернового рынка

Стисло проаналізував правові аспекти цього питання під час однойменної прес-конференції у «Інтерфаксі» керівник практики права міжнародної торгівлі АО «Волков і Партнери» Андрій Заблоцький.
 
Ринок зерна надзвичайно динамічний, постійно рухається вперед. При цьому вітчизняне законодавство відстає принаймні на крок, а отже вимагає удосконалення, щоб ринок міг успішно функціонувати. Це стосується й питань логістики, гарантійного фонду, сертифікації якості, спроби повернення державою реєстрації всіх контрактів на Аграрній біржі тощо.
 
Замість того, щоб прийняти відповідне законодавство та зняти адміністративне і фінансове навантаження з учасників ринку, останнім часом спостерігається тенденція збільшення кількості проектів нормативних документів і підзаконних актів, які можуть ускладнити функціонування ринку зерна.
 
Зважаючи на поставлені Урядом завдання експортувати в поточному маркетинговому році 30 млн тонн зерна, без вирішення логістичних питань зробити це буде вкрай важко. А вирішення питання вдосконалення логістики напряму пов'язано із прийняттям відповідних нормативних актів.
 
Отже, питання щодо сертифікації зерна. Воно не нове. 2012-го сертифікація була скасована, однак напередодні нового року вона якимось чином була знову законодавчо відновлена. Цей крок став цілковитою несподіванкою, адже сертифікація зерна на внутрішніх перевезеннях, про які йде мова, є абсолютно недоцільною з економічної і адміністративної точки зору. Під час завантаження зерна у вагони, транспортувальник має отримати сертифікат якості; період отримання таких документів складає до 3 днів, це призводить до простоювання вагонів. Також слід враховувати фінансове навантаження на власника вантажу, який має оплатити вартість виготовлення сертифікату якості. Якщо ж ідеться про транспортування зерна за межі держави, то сертифікати видаються міжнародними сюрвеєрськими компаніями, які визнаються в усьому світі та несуть фінансову відповідальність, а вітчизняні документи лише дублюють міжнародні.
 
Наразі зареєстрований і пройшов перше читання у Верховній Раді проект Закону №2459 про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (щодо дерегуляції ринку зерна), який скасовує сертифікацію якості зерна на внутрішніх перевезеннях. Він є найбільш прийнятним для учасників ринку зерна. Проте паралельно в Раді розглядається так званий урядовий законопроект №2361, де пропонується зберегти ряд адміністративних важелів на користь держави, і які учасники ринку підтримати не можуть. Адже він фактично протирічить тим цілям, які поставив Президент України щодо стратегії розвитку вітчизняного АПК, зокрема дерегуляції ринку. В той же час, Гарант пішов ще далі на шляху спрощення роботи ринку, запропонувавши свій законопроект №2436, яким пропонується взагалі скасувати сертифікати якості зерна як при внутрішніх, так і при зовнішніх перевезеннях, плюс скасування сертифікації якості з надання послуг зі зберігання зерна. На нашу думку, цей закон дещо випереджає розвиток ринку, і найбільш прийнятним дня теперішніх умов є законопроект №2459. Ми сподіваємось, що найближчим часом він все-таки має бути ухвалений, бо без нього неможливий крок уперед для підвищення ефективності транспортної логістики.
 
Прибираючи цей адміністративний бар'єр, ми даємо можливість більше експортувати, адже саме зараз Україна виходить на максимально завантажені місяці щодо обсягів експорту. Таким чином ми збільшимо обіг вагонів, зменшимо фінансове та адміністративне навантаження на учасників ринку. Тож прийняття цього закону – є першочерговим на порядку денному для ефективного функціонування ринку зерна.
 
Питання діяльності Гарантійного фонду також створює невизначеність у функціонуванні ринку зерна. Питання не нове. Чинним законодавством передбачено обов'язкову участь у Гарантійному фонді всіх елеваторів, зернових складів і сховищ. Водночас, Гарантійний фонд створювався з метою покриття ризиків зернових складів і елеваторів у зв'язку із можливістю втрат на них зерна. Це так зване колективне страхування від можливої втрати зерна складом. Така система нині існує в багатьох країнах, наприклад, у США і Казахстані, однак в Україні вона набула відповідного вітчизняного відтінку. Так, наприклад, виключення зернового складу з числа учасників (тимчасових учасників) Гарантійного фонду є підставою для позбавлення зернового складу сертифіката на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки.
 
Для виправлення ситуації профільними об'єднаннями, зокрема Українською аграрною конфедерацією і Українською зерновою асоціацією та ще чотирма профільними асоціаціями включаючи міжнародну асоціацію торгівлі зерном та кормами (ГАФТА) було створено в січні 2013 року робочу групу, яка розробила проект змін до законопроекту про зерно і ринок зерна в частині функціонування гарантійного фонду і приведення його роботи до світових норм.
 
Однак цей законопроект не був прийнятий, водночас Мінагрополітики нещодавно оприлюднило свій законопроект, який по суті залишає все без змін, адже в цьому документі пропонується заборонити складам і зерносховищам видавати прості і подвійні складські свідоцтва, якщо вони не будуть учасниками гарантійного фонду. Знову таки, представники профільних об'єднань направили відповідні листи з проханням не приймати такі нововведення, адже потім виправляти їх буде дуже важко.
 
Це питання також дуже актуальне, адже на його вирішення чекають банки і фінансово-кредитні установи, які зможуть видавати кредити під заставу складських документів. Ми сподіваємося на якнайшвидше вирішення цього питання, адже маємо доручення від віце-прем'єр-міністра Олександра Вілкула, щоб законопроект №2513а був підтриманий Верховною Радою.
 
Гальмує транспортування зерна і Укрзалізниця, яка з 1 жовтня відмовилася транспортувати оригінали документів разом з самим вантажем. Раніше завантажені вагони приходили в порт разом з оригіналами супровідних документів. Нині все стало з ніг на голову. Тепер власник вантажу змушений відправляти ці оригінали навздогін поїзду кур'єрською поштою тощо. Враховуючи, що кур'єрська пошта не працює у вихідні дні, а також необхідність «досилання» документів, вагони в порту мають чекати на документи 1-2 доби, адже прийом зерна в порту здійснюється тільки за наявності оригіналів. Разом із цим залізниця постійно висуває претензії власникам зерна, що наявне неприпустиме простоювання вагонів з вини учасників зернового ринку.
 
Якщо взяти ці безглузді дні простою вагонів, пов'язаних спочатку з отриманням сертифікату якості, потім у очікуванні оригіналів документів – час виливається у тиждень, а то й більше. Це неприпустимо, адже це гальмує не лише експорт зерна, а й розвиток транспортної логістики як такої.
 
Питання реєстрації контрактів на Аграрній біржі також може суттєво вдарити по зерновому ринку, загальмувати експортні зобов'язання України. Так само, як і сертифікація якості зерна, обов'язкова реєстрація контрактів на Аграрній біржі була законодавчо скасована. Однак зараз все активніше лунають пропозиції відновити такий механізм. Однак в дещо іншому вигляді, який є ще гіршим, ніж існував до того. Мінагрополітики пропонує відновити реєстрацію на біржі і при цьому визначити мінімальним об'єм партій товару що підлягатимуть реєстрації. Якщо ви хочете продати, скажімо, 180 тонн зерна, ви маєте обов'язково цю партію зареєструвати на Аграрній біржі. Ми вважаємо цю пропозицію такою що не відповідає інтересам ринку, адже як показала практика в 2011-2012 роках як такої торгівлі на біржі не відбувалось, а здійснювалось лише технічне завірення контрактів, за що сплачувалися кошти.
 
На завершення хочу наголосити, що все адміністративне навантаження фінансовим тягарем лягає на плечі сільгоспвиробника, тобто у нього забираються кошти і розподіляються між установами, що проводять сертифікацію, реєстрацію тощо.
 
Проте ми продовжуємо співпрацювати з профільними організаціями і державними установами, щоб на державному рівні не гальмувався розвиток зернового ринку, і щоб усі прийняті нові закони були направлені на зміцнення нашого аграрного потенціалу.

 

Источник