Отразятся ли на Украине проблемы Европы

Президент київської школи економіки Павло Шеремета розповів у ефірі радіостанції «Голос Столиці» про основні проблеми європейської економіки.
Європа б'є тривогу. Тривалий період низької інфляції загрожує всій Єврозоні. Про це заявив голова центробанку Маріо Драгі. У жовтні інфляція в єврозоні всупереч очікуванням аналітиків впала до чотирирічного мінімуму - і склала 0,7%. У вересні інфляція становила 1,1%. Таким чином, місячна інфляція впала нижче 1% вперше з лютого 2010 року. За словами Драгі, Європейський центробанк готовий розглядати можливість застосування будь-яких фінансових інструментів, щоб виправити ситуацію.

«Голос Столиці»: Що відбувається з економікою єврозони сьогодні? Які основні тенденції можна відзначити?

Павло Шеремета: Економіка єврозони знаходиться в стані рецесії, причому вже подвійному, тобто це найдовша рецесія після Другої Світової війни. Насправді Маріо Драгі не тільки пригрозив, що він буде діяти – він вже діє. Саме сьогодні були знижені облікові процентні ставки в Європі, так що Європа діє, вже збільшує пропозицію грошей для того, щоб зняти проблему штату і заставити маховик європейської економіки крутитися.

«Голос Столиці»: Як ви думаєте, рекордно низька інфляція в єврозоні створює ризик подальшого уповільнення інфляції?

Павло Шеремета: Перш за все, я не думаю, що це є найбільша новина, що інфляція впала. Новина є тоді, коли інфляція виросла до якихось небачених розмірів. Я думаю, тут треба дивитися не стільки на інфляцію, скільки на достатньо високий рівень безробіття, який є в багатьох країнах Європи. Як ми знаємо, з ринком праці, який є занадто зарегульований, це проблема з неконкурентністю деяких країн в Єврозоні, яка була посилена, між іншим, введенням єдиної валюти. І зараз, як ми знаємо, Німеччина, яка не знаходиться в рецесії, вона навпаки зараз збільшує пропозицію грошей, щоб собою спробувати витягнути інші економіки єврозони.

«Голос Столиці»: Виходить, що єврозона дуже близька до небезпечної межі, з якої починається дефляція?

Павло Шеремета: Поки що ця проблема буде знята. Це достатньо легко зробити, це робиться протягом тижня, місяців. Просто збільшується пропозиція грошей і ця проблема знімається. Дивіться, там треба акуратніше це робити, щоб воно не перелилося в інфляцію. І Маріо Драгі є достатньо досвідченим банкіром, я впевнений, що він знайде правильне і збалансоване рішення.

«Голос Столиці»: Відомо, що державний борг країн єврозони в 2011 році склав рекордні 87,3% ВВП порівняно з 85,4% в 2010 році і 80% в 2009 році. Як сьогодні йдуть справи з держборгом регіону?

Павло Шеремета: Він зростає, і він зростає тому, що дефіцити залишаються все ще достатньо високими, тому що економіка не зростає. Я думаю, що Німеччина вже зрозуміла, що заходами стискання економіки можна досягнути тільки того, чого вони зараз досягли. Відповідно, потрібно починати використовувати інші методи, розширюючи інструменти, тобто збільшення пропозиції грошей для того, щоб стимулювати економічний розвиток, в тому числі монетарними заходами.

«Голос Столиці»: Україна сьогодні активно прагне до Європи... Це об'єднання не спричинить масу проблем для України?

Павло Шеремета: Воно спричинить не масу, а деякі проблеми. Європа повинна зробити домашнє завдання, особливо Середземноморський пояс ЄС – Франція, Іспанія, Італія, Греція. Україна повинна робити ще більш ґрунтовне домашнє завдання, яке вона відкладає останні 23 роки, і тут ще дуже багато роботи. З іншої сторони, європейський ринок є набагато більший, ніж інші альтернативи, які є в Україні. Тому якщо нам вдасться підвищити захист власної економіки, дерегулювати її, спростити ведення бізнесу, захистити права власності, Україна може отримати великі вигоди від асоціації з Євросоюзом. Україна може отримати біля 20% зростання цього експорту, якщо, ще раз підкреслюю, вона зробить необхідні глибокі структурні реформи всередині.

«Голос Столиці»: Як боргова криза в Європі загалом вплине на Україну?

Павло Шеремета: Я думаю, вона особливо ніяк не вплине на Україну. Як боргова криза, в принципі, може вплинути? Вона може вплинути на зростання процентних ставок. Я думаю, що і Європа, і США, і Україна вже позичає не на європейських ринках, а на глобальних ринках. А на глобальних ринках головну скрипку зараз грають країни Південної і Східної Азії. Поки що ми там не бачимо тенденції до суттєвого економічного спаду, і відповідно, зниження заощаджень. Тобто, ця частина світу буде і далі накопичувати, і вона буде нагромаджувати пропозицію грошей на весь світ.