Урожай зерна поточного року буде багатим, однак на прибутки аграріїв це вплине не так позитивно. Цього сезону вдасться зібрати на 12 мільйонів тонн зернових більше, ніж за аналогічний період 2012, тобто близько 60 мільйонів тонн. Однак існує одне «але» - закупівельні ціни будуть набагато нижчими, ніж торішні. Трейдери в усьому звинувачують міжнародну кон'юнктуру. Вони переконані, що великі світові запаси зерна обвалили біржові котирування. А в Україні до всього іншого експорт ще і контролюється чиновниками. До того ж, закупівлі до Аграрного фонду поки мінімальні.

Про це радіостанція «Голос Столиці» поговорила з президентом Української аграрної конфедерації Леонідом Козаченком.

«Голос Столиці»: Невже рекордний врожай не принесе аграріям очікуваного прибутку? Чи може ситуація змінитися на краще?

Леонід Козаченко: Дуже важко на це сподіватися, тому що світові ціни «провалилися» десь на 30%. Це дуже боляче вдарило по наших аграріях, тому що найбільшою проблемою є те, що в порівнянні з Євросоюзом, США чи іншими розвиненими країнами, у нас логістичні витрати значно більші: проти ЄС вдвічі, а проти Америки у 2,5 рази. Тобто, якщо американський фермер продає кукурудзу на експорт, то він отримує приблизно 90% експортної ціни. В Україні ж цей показник складає лише 50%. Щодо пшениці трохи краща ситуація, там менші логістичні витрати, але фермер отримує 62-63% від експортної ціни. А решту, як кажуть, з'їдає вартість перевезення, зберігання, різні дозволи, перевантаження у порту. Тобто все це дуже витратна справа в Україні. Друга проблема в тому, що Україна не використовує такі сучасні механізми контролю цінових ризиків, як хеджування цін, на відміну від розвинених держав. Хеджування допомагає аграріям за кордоном уникати великих цінових коливань. І останнє - в розвинутих країнах влада дотує аграріїв, вона не може допустити, щоб фермер зазнав збитків. У нас таких можливостей, на жаль, немає, і ось коли у нас великий врожай, то отримуємо, на жаль, велику проблему.

«Голос Столиці»: І ще одна проблема це те, що аграрії прямо з поля реалізують зерно, адже немає де його зберігати…

Леонід Козаченко: Так. У нас сьогодні сертифіковані зерносховища або елеватори, як їх називають, мають потужність на 32 мільйони тонн. А ми збираємо майже 60, тобто вдвічі більше. Звичайно, коефіцієнт використання цих сховищ має бути більше одиниці, тобто через нього повинно пройти більша кількість врожаю, на яку він розрахований. Але все ж нам потрібно будувати нові елеватори, тоді їх послуги будуть значно дешевшими, ніж зараз. І це є однією зі складових цих логістичних витрат. За найближчі 10 років нам треба збільшити потужність елеваторного господарства мінімум на 15 мільйонів тонн, а це питання пов’язане зі сприянням залученню інвестицій. Це вже інша проблема, яка ще не вирішена і ми не можемо знайти гроші, щоб динамічно це розвивати.

Крім того, нам треба будувати і портові термінали. Якщо подивитися приблизно на 15 років вперед, то нам треба вирішити низку складних проблем і найбільша та найболючіша з них, це брак залізничних вагонів, яких сьогодні використовується близько 7 тисяч, а вже зараз потреба складає 15 тис. За найближчі 5 років у нас залишиться в експлуатації лише 2 тисячі цих залізничних вагонів, решта будуть списані, тому що останній новий надійшов до «Укрзалізниці» ще в 1993 році. Тому це окрема проблема, яку треба обговорювати. Також треба реконструювати і будувати нові автомобільні шляхи, розвивати інфраструктуру наших водних артерій. За радянські часи 5,5 мільйонів тонн врожаю перевозили по Дніпру, Прип'яті, Південному Бугу та по інших річках. А ми цього року можемо побити рекорд, перевізши 1 мільйон. Ще варто зти про портові термінали. Їх потужність в найближчі десять років треба збільшити мінімум на 5 мільйонів тонн і це теж дуже відповідальне питання. Всього інвестувати в логістику треба більше 9 мільярдів доларів.

newsradio