„Сьогодні сталевиробники мають можливість створити привабливу та стійку галузь ХХІ століття”, Лакшмі Міттал

«Сьогодні сталева галузь має засади для створення стійкої бізнес-моделі, яка через деякий час призведе до переоцінки сектору», - заявив Лакшмі Міттал, Голова та Головний виконавчий директор компанії Mittal Steel. Виступаючи на щорічній міжнародній конференції „Стратегія успіху сталевої галузі” у Нью-Йорку, пан Міттал сказав, що у 2004 році сталева галузь довела свою значність і зараз головним завданням є утримання цієї значності.

Пан Міттал наголосив на двох фундаментальних змінах, що відбулися у динаміці галузі за останні роки. “По-перше, глобальний попит всту у нову фазу зростання в основному завдяки індустріалізації Китаю”, зазначив він. “По-друге, відбулася значна консолідація, яка зміцнила галузь.”

Пан Міттал заявив, що збільшення попиту на сталь країн BRIC становитиме найкращу можливість для росту ВВП. „За умов подальшого розвитку економіки цих країн очікуваними темпами, у майбутньому попит на сталь продовжуватиме зростати на 3-5%”, сказав він.

Щодо занепокоєння стрімкою експансією Китаю, який може скоро стати чистим експортером сталі, пан Міттал наголосив, що зараз він менше занепокоєний тим, що китайська промисловість залишатиметься загрозою, зважаючи на суворий контроль китайського уряду за збільшенням обсягу виробництва. Він також зазначив, що Китай не є натуральним експортером сталі тому, що має свої слабкості, включаючи залежність від залізорудного імпорту та великі ціни на енергоносії, що ставить під сумнів будь-які довготривалі структурні переваги.

Він підкреслив, що Індія, будучи ринком особливих можливостей завдяки великій кількості населення та низькому споживанню сталі на душу населення, рухається вперед впроваджуючи економічні реформи. “Безсумнівно, тут є можливості зростання”, - сказав він. “За останні роки було досягнуто значного прогресу і суттєво прискорився ріст ВВП і може сягнути 8%. Однак, треба збільшити темпи цієї трансформації, і уряд має направити ресурси та енергію на індустріалізацію та розбудову інфраструктури. У разі проведення такої економічної реформи існує велика можливість для Індії продовжувати підвищення зростання глобального попиту на сталь.”

Щоб скористатися перевагами цих фундаментальних змін пан Міттал заявив, що галузь повинна просуватися до консолідації. “Циклічність у сталевій галузі ніколи не зникне,” сказав він. “Проте їй можна і треба управляти.”

Він зауважив, що покращання управління низкою поставок може допомогти вирішенню проблем циклічності, що і призведе до подальшої консолідації. “Сьогоднішнє пом'якшення ринку відбувається не завдяки раптовому зменшенню попиту, а завдяки надлишку сталі. Цією ситуацією краще управляти шляхом консолідації галузі.”

Пан Міттал сказав, що досягнуто значного прогресу щодо консолідації, особливо у Північній Америці та Європі, де приблизно 60% ринку займають 5 великих компаній-виробників. “Обидва ці ринки досягли значного успіху у консолідації,” зауважив він. “Однак, загалом галузь дуже фрагментована і потребує консолідації.”

Він також сказав, що компанії повинні продовжувати мислити глобально. «Тенденція до консолідації спостерігається на трьох континентах, однак станом на сьогодні керується, в основному, на регіональному рівні. Що повинно відбутися зараз – це більш глобальна консолідація». Він повторив свою думку про те, що 3-4 компанії, які випускають від 80 до 100 мільйонів тон сталі, повинні з'явитися в усіх основних світових регіонах. «Найбільших десять виробників повинні охоплювати щонайменше 40% загального ринку», - додав він.

Він також зазначив, що для того, щоб справді прискорити глобальну консолідацію, необхідно покласти край націоналістським настроям, які історично домінують в сталевій галузі. «Я б закликав країни, які поки що не включили до приватизації підприємства сталевої галузі, рухатися вперед з такими реформами і бути впевненими, що це принесе багато переваг країні та її економіці», - сказав він.

Пан Міттал сказав, що в той час, як консолідація може стати ключовим елементом у розбудові стійкої моделі розвитку для сталевої галузі, вона не зможе вирішити історичних проблем. «Консолідація галузі допоможе краще управляти попитом та пропозицією», - сказав він, - «Однак необхідні зміни у стилі управління, мисленні та підході, який би передбачав більшу сфокусованість на ринку. Рішення менеджменту повинні керуватися довготерміновими виваженими цілями, а не короткотерміновими цілями прибутковості та попиту».

На завершення пан Міттал сказав, що проголошення основних принципів призведе до створення більш привабливої галузі. «Ці основні принципи покликані створити стійку бізнес модель», - сказав він. «Якщо ми можемо їх донести, ми маємо можливість змінити імідж нашої галузі, яка представлена компаніями справді світових масштабів – «голубими фішками». Це також додасть переваг нашим споживачам, збільшить вартість компаній для акціонерів та буде корисним для громад там, де ми працюємо. Я перекй, що з правильнім підходом та відданістю ми зможемо цього досягти».