Наявність в Україні регуляторних актів щодо діяльності небезпечних промислових об’єктів є серед умов інтеграції нашої країни до спільноти європейських держав. Тож, Держпромгірнагляд (до 1.10.2005 – Держнаглядохоронпраці) вже не перший рік працює над розробкою законодавчих та нормативних документів, які мають підняти на належний рівень стан промислової безпеки в державі.

Одним з найсерйозніших напрямів є забезпечення безпеки вибухових робіт. Проблема ця набула особливої актуальності впродовж останніх років, унаслідок поширення найбільш прогресивної технології – сумішевих систем місцевого приготування. Вона має низку переваг, головна з яких – простота транспортування інгредієнтів, які поодинці є повністю безпечними речовинами. Але підготовлення вибухових сумішей та проведення робіт на місцях потребує високої кваліфікації персоналу, наявності детально розробленої нормативно-законодавчої бази та ретельного дотримання вимог технології.

На жаль, порушення вимог безпеки, низька трудова та технологічна дисципліна час від часу призводять до аварій та нещасних випадків на підприємствах, що виконують вибухові роботи. До того ж, ці інциденти таять загрозу не лише працівникам, а й життю, здоров’ю та майну сторонніх людей, тобто третіх осіб.

Заради якнайефективнішого вирішення цієї проблеми в ні 2005 року для обговорення на спільному засіданні апарату Департаменту, начальників ТУ та ЕТЦ Держпромгірнаглядом МНС України було запропоновано проект Закону про страхування відповідальності за шкоду від вибухових робіт, яка може бути заподіяна третім особам.

Світлана Лисюк, кандидат технічних наук, фахівець Національного науково-дослідного інституту охорони праці (ННДІОП), докладно розповіла присутнім про зміст другої редакції документа, який було створено з урахуванням поправок та доповнень. В основі проекту – відповідність вимогам Закону України „Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення”, який передбачає обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання - виконавців вибухових робіт.

Пропозиції до порядку і правил цього виду страхування базуються на самостійному визначенні страховика страхувальником, тобто, виконавцем робіт. Але всі договори страхування повинні включати обов’язкові положення, які залежатимуть тільки від технічних характеристик вибухових робіт, тобто рівня небезпеки. Для цього в проекті закону наведено Перелік класів небезпеки вибухових робіт, залежно від умов проведення вибухових робіт, частоти вибухів і загальної маси вибухових матеріалів на один вибух.

Перелік розглядає три основних типи вибухових робіт, до яких входять роботи у відкритих та підземних розробках родовищ, а також, спеціальні вибухові роботи. Саме рівень їх небезпеки є вирішальним фактором для визначення розміру страхової суми, страхових виплат та тарифів.

Проект закону дає чітке визначення основних термінів, описує порядок складання договорів страхування та пропонує конкретні розміри страхових сум, виплат і тарифів. Тож найбільша страхова сума, згідно з проектом, становить 200000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а найменша – 20000. Страхові тарифи коливаються від 1,5 до 0,4 відсотка страхової суми.

У проекті закону запропоновані конкретні розмiри та градацiя страхових виплат на відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю третіх осіб, – всього 80% страхової суми; на відшкодування шкоди, заподіяної майну третіх осіб, – 20% страхової суми.

Пiд час обговорення Проекту присутнi висловили пропозицiї щодо удосконалення майбутнього закону. На думку фахiвцiв, при визначеннi розмiрiв страхових тарифiв необхiдно враховувати фактичний стан безпеки підприємства, спираючись при цьому на результати його сертифiкацiї з якостi продукцiї та систем управлiння. Важливим є також i ступінь готовнiстi до безпечного виконання робiт.

Підбиваючи підсумки, учасники засiдання зійшлися на тому, що критерiї оцiнки ступеня ризику мають бути рiзнобiчними та вичерпними. Тодi стане можливим визначення таких страхових тарифів (внесків), якi стимулюватимуть безпечне виробництво якiсної продукцiї на підприємствах України.