Про негативні наслідки прийняття змін до Закону „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”

Заголовок: Про негативні наслідки прийняття змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”

Анонс: Говорила сьогодні на прес-конференції директор департаменту координації державних закупівель Мінекономіки Нєжнова Світлана Володимирівна

10 березня Президентом України було підписано Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та інших законодавчих актів” (№3205-IV). Зазначений Закон набуває чинності з моменту опублікування.

Оскільки зазначений Закон вносить суттєві зміни до порядку функціонування системи державних закупівель Мінекономіки повідомляє про наступні негативні наслідки:

1.Дестабілізація роботи суб’єктів господарювання

Закон розповсюджено на всі підприємства-суб’єкти господарювання державної власності без урахування жодних особливостей їх функціонування, що суперечить законодавству ЄС, оскільки несвоєчасність здійснення закупівель необхідних товарів (робіт, послуг), пов’язана зі складністю та тривалістю проведення процедур закупівлі (повністю за процедурами визначеними у Законі) може призвести до зриву виробничого процесу, зниження прибутковості підприємств, як наслідок інфляційним процесам, погіршенню макроекономічних показників економіки, зменшенню податкових надходжень.

2.Звуження інформаційного простору державних закупівель

Закон передбачає ускладнення режиму оприлюднення інформації щодо державних закупівель, яка належить державі, на комерційних засадах у спеціальних системах мережі Інтернет, що призведе до невиправданих і додаткових витрат замовників-розпорядників державних коштів.

3.Обмеження конції та перевитрати державних коштів

Зміни до Закону призведуть до обов’язкового надання учасниками процедур закупівель тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю, що зумовить значне скорочення конції, а в окремих випадках – фактично унеможливлює проведення контної процедури закупівлі, оскільки при закупівлі товарів чи послуг особливо з незначною вартістю учасники часто відмовляються брати участь у торгах саме через вимогу оформлення тендерного забезпечення, яка відволікає з їх господарського обороту фінансові ресурси. Крім цього, учасники торгів витрати на надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору включають в ціну тендерної пропозиції, що призводить до перевитрат державних коштів.

4.Суперечність Конституції

Закон передбачає встановлення контролю над системою державних закупівель Верховною Радою України, Антимонопольним комітетом України, Державною контрольно-ревізійною службою України, Державним казначейством, Міністерством аграрної політики, Держкомстатом, Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та Тендерною палатою України як спілкою громадських організацій, що суперечить нормам Конституції України щодо поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.

5.Дублювання функцій між суб’єктами контролю в сфері державних закупівель щодо:

надання погодження на здійснення окремих неконтних процедур закупівлі;

розгляду скарг учасників торгів;

контролю за дотриманням законодавства щодо закупівель;

співробітництва з органами державної влади щодо запобігання проявам корупції у сфері здійснення закупівель;

складання протоколів про адміністративні правопорушення.

6. Відсутність „перехідного періоду” призведе до певного хаосу в сфері державних закупівель.

У сфері державних закупівель діє біля 30 піднормативних актів, на приведення яких у відповідність до прийнятого Закону надано КМУ один місяць. Закон набирає чинності з моменту його опублікування.

Закон має негативні висновки не тільки центральних органів виконавчої влади, а й Головного юридичного управління та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, Служби безпеки України, Світового банку.

ELCOMART Право