«Зона вільної торгівлі». І крапка

11 апр, 20:15

Єдиний економічний простір — чергова легенда про об'єднання держав колишнього соцтабору чи… Інші варіанти саме й обговорювали у Москві на першому, і, як висловився міністр економіки України Сергій Терьохін, «можливо, вдалому» інтеграційному і «ЄЕП Білорусі, Казахстану, Росії й України: значення, можливості, перспективи». Зі слів Терьохіна, на цьому етапі Україна бачить себе в ЄЕП лише в рамках формування зони вільної торгівлі (ЗВТ) без вилучень і обмежень та створення умов для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили. «Такий підхід дозволяє нашій країні зберегти курс на євроінтеграцію та реалізувати в майбутньому план створення зони вільної торгівлі та митного союзу з ЄС. Водночас Україна братиме участь у формуванні ЄЕП у формах і рамках, що не суперечать її курсу на євроінтеграцію», — зауважив Терьохін. Він упевнений, що сьогодні Україні в зв'язку зі зміною політичної ситуації потрібен тайм-аут, щоб переглянути деякі узгоджені позиції. «Ми ініціюватимемо вилучення з ратифікованого договору положення щодо створення органів ЄЕП на основі передачі частини повноважень сторін єдиному регулюючому органу. Для України сьогодні неактуальне створення органу, що узгоджує тарифну політику», — заявив він. Це загує втратою суверенітету. І це зрозуміло, адже ніхто не хоче, щоб сторонні пхали носа в його справи, ось і виходить, що «в рамках чинної Конституції України неможливо інтегруватися сильніше, ніж зона вільної торгівлі». А особливо вагомих причин для ще одного переписування Основного Закону країни поки що не видно. Не надто схвалюють створення єдиного наднаціонального органу й у Казахстані. За словами віце-прем'єра Сауата Минбаєва, хоч це й необхідність, але незрозуміло, за яким принципом у ньому ухвалюватимуть рішення. «Згідно з раніше прийнятими документами голоси учасників розподіляються залежно від їхнього економічного потенціалу. І якщо врахувати потенціал Росії, то вийде, що вона виноситиме ухвалу одноосібно, що суперечитиме принципу інтеграції та викличе безліч запитань у інших сторін», — зазначив він. Можливо, прийняття Росією, Казахстаном і Білоруссю всіх висунених Україною вимог дещо продовжило б життя політиці багатовекторності, яка явно себе вичерпала. Цілком імовірно, що соратники по «простору» виявлять щодо застережень Києва до вже ратифікованого документа непоступливість. Тоді четвірка скоротиться до трійки. Однак Терьохін упевнений, що позиція України стосовно входу чи виходу з проекту ЄЕП залежатиме головним чином від відносин із ЄС, що розвиваються за висхідною. Україна підписала кілька конвенцій і планів співробітництва з ЄС і просування до СОТ (узгоджено понад 86% тарифних позицій, підписано практично понад 90% двосторонніх угод). Якщо зрушень до зони вільної торгівлі не буде, тема ЄЕП ставатиме чимдалі маргінальнішою. Инф. Диалог

Адрес новости: http://agrinews.com.ua/show/11225.html



Читайте также: Торгово-промышленные новости ELCOMART.COM