Андрій Єрмолаєв: "Я не дуже розумію, про що говорять політики"

14 ноя, 12:43

Телеміст Президента зі студентами несподівано виявився багатим на заяви. Власне склалося враження, що, занурившись у вир партійних та особистісних "розбірок", країна не бачить, що у ній самій діється, що насправді у надрах Кабінету Міністрів та Секретаріату Президента народжуються не лише політичні рішення, а й творяться щоденні справи, зокрема пов'язані із втіленням обіцяних нам реформ. Про зміст на наслідки деяких реплік, які сказав Віктор Ющенко під час спілкування зі студентами, "Поступ" поговорив із соціологом та політологом, президентом центру соціальних досліджень "Софія" Андрієм Єрмолаєвим.

-- Як Ви оцінюєте виступ Президента?

-- Скажімо так: було б значно краще, якби наш Президент виглядав динамічнішим і чіткішим у відповідях політиком. Але меседжі я оцінюю позитивно, щобільше, йшлося і про нові підходи до економіки. Президент нарешті повернувся до проблем подолання тінізації економіки через запровадження економічної амністії. Звичайно, це непросте питання -- це цілий пакет процедур, але я вважаю це великим позитивом, позаяк ми бачимо, що консенсусу в економіці нема.

Президент стане гарантом законної незлочинної амністії -- це ті капітали, які справді не мали злочинного походження, але в силу панування тіньової економіки залишалися поза державним контролем. Це шлях до зростання внутрішніх інвестицій, а відтак -- до поліпшення клімату загалом.

Та й сам факт готовності Президента вести діалог власне з молоддю -- позитив сам по собі. Якщо хочете, це одночасно порозуміння поколінь соціальних та політичних, діалог фахівця і людей, які через рік-два будуть в активі суспільного життя. Одночасно це і навчання, а також пошук молодих, дещо радикальних пропозицій для державного діяча (так, Президентові під час дискусії підкинули пропозицію компенсації плати за навчання з заощаджень УРСР, про що Віктор Андрійович порадиться з фахівцями. -- Авт.).

-- Перші шість-сім місяців Віктор Андрійович на діалог із власним народом йшов досить рідко. Проте останнім часом він взяв у цьому активну участь. Чим спричинене таке пожвавлення?

-- Ющенко завжди був публічною людиною, він йшов на спілкування, давав інтерв'ю, був відкритим політиком. Але його певна ізольованість виникла через деяке відсторонення від практичного вирішення внутрішньополітичних та економічних проблем. Насамперед я це пов'язую з надзвичайно великою довірою, якою Президент наділив перший склад уряду, і відповідно тих політиків, які увійшли в уряд.

Як на мене, Президент тривалий час вважав, що достатньо перекласти на них відповідальність за економічний креатив, політичні ініціативи, а собі залишити царину, так би мовити, загальнодержавних цінностей, орієнтирів і зовнішньополітичну активність, яка йому просто сподобалась і він вважав, що це є пріоритетом. У цьому була його стратегічна помилка.

Нині його активність пов'язана насамперед з бажанням повернути собі роль головного формулятора, головного джерела завдань і технологій їх виконання. Щобільше, Президент усвідомив, що справді з початком реалізації політичної реформи зміняться не лише його функції та обов'язки, а й роль. І надзвичайно важливо за час, що залишився, освоїти не лише можливості головного адміністратора, які будуть обрізані, а роль політика-керівника, який керує політичними засобами, за допомогою сигналів, консультативних і креативних функцій, своєчасного визначення пріоритету та настанови. А це можливе лише на публічній основі.

Президент розуміє, що якщо він це втратить ще до політичної реформи, то потім не матиме змоги надолужувати, за таких обставин в нього буде дуже жорстока конція -- це і лідер майбутньої більшості в парламенті та прем'єр коаліційного уряду. Президент просто не може допустити, щоб центр влади і креативної, і політичної в підсумку змістився в інші сфери.

-- Віктор Ющенко у своєму виступі говорив про амністію економіки і зазначив, що "Президент стане гарантом законної незлочинної амністії". Однак, повну амністію український народ навряд чи сприйме, адже йому потрібно вчинити суд над кривдниками. Де має бути межа цієї амністії?

-- Ви знаєте, питання є непростим. Я уважно стежив за тією дискусією, яка триває вже, мабуть, десятиліття навколо проблеми амністії. Але в принципі вже сформовано перелік принципових засад та основ, які ми можемо проектувати та пропонувати.

Про що має йтися? Перше -- інституційна амністія, царина власності. Не секрет, що у нас з цим досить багато проблем, це і недооцінка, порушення тендерів тощо, але зворотній бік -- законодавча неврегульованість, позаяк кожного року в нас іде оптимізація законодавства, чіткіше визначається його процедура. Тому я думаю, що тут має бути підведена риска з точки зору ефективності розпорядження власності, некримінального походження приватизації. Якщо процедура не підпадала під кримінальний кодекс, пов'язаний зі злочинним актом, підробкою документів, бандитизмом тощо та, якщо власність використовується ефективно, тут має бути поставлена крапка і цей вже приватний шматок власності має працювати без загроз реприватизації.

Тепер про легалізацію грошового капіталу. Юристи та економісти наголошують, що є можливості визначення кримінальності чи некримінальності походження коштів. Щобільше, йдеться насамперед про капітали, які були переважно виведені за межі України в рахунок складних схем, що не є криміналом. Тут теж мають бути поставлені фільтри злочинного чи економічного походження капіталу. Я вважаю, що легалізація грошового капіталу, який не пов'язаний зі злочинною діяльністю, є абсолютно логічною.

Інша справа, як організувати цей процес. Звичайно, має йтися про фіксований період часу. Це як мінімум один рік, інакше нема сенсу бавитись в цю гру. Економіка -- штука інертна і ми повинні це враховувати. Легалізація фінансового капіталу також має відбуватись за умов, що цей капітал не обкладатиметься разовими драконівськими податками.

-- Під час цієї дискусії також йшлося про розділення бізнесу від влади. Які, на вашу думку, мали б бути запроваджені механізми цього розподілу? Адже міністр чи якийсь інший державний чиновник, склавши з себе повноваження керівника бізнесу, навряд чи перестане лобіювати його інтереси.

-- Тут, мабуть, як і в медицині, рецепт один. Можна дуже багато їсти ліків, щоб бути здоровим. А можна вести здоровий спосіб життя. Теза про відділення бізнесу від влади у нас надзвичайно популярна. Щобільше, кілька років тому ми мали яскраві приклади, коли вчорашні олігархи ставали державними діячами і продовжували займатися бізнесом.

Але все ж таки на перше місце я б поставив розвиток правової культури, до того ж тут приклад має подавати саме нова влада. Ми ж не можемо займатися люстрацією: спочатку за ознакою ства в комуністичній партії, а згодом -- за ознакою підприємницької діяльності, це ахінея, ми тоді маємо просто свою країну змінити на якусь іншу.

Наступний момент пов'язаний із процедурами кадрової політики. На першому місці має бути досвід в тій сфері, до якої залучається нова людина. Її робота в цій сфері, а, можливо, і кар'єрне зростання. Професійний бюрократ є не меншим капіталом для держави, ніж професійний менеджер. Тому формування кадрів власне на управлінському рівні (маю на увазі не політичні посади, а лишень управлінський рівень) теж має бути пріоритетом для держави. Держава повинна формувати талановитих адміністраторів, які можуть брати на себе якісь сегменти роботи з організації тієї ж роботи.

Ну і врешті можливо, враховуючи специфіку моменту, нова влада має, скажімо, на якийсь час продемонструвати, що вона готова, незважаючи на всі спокуси, не залучати до влади людей, які були керівниками великих структур. Взяти, якщо хочете, тимчасовий мораторій.

-- У суботу (сьогодні -- Ред.) у Києві відбудеться з'їзд НСНУ, на якому розроблятиметься стратегія подальших дій партії. І, власне, на цьому з'їзді Віктор Андрійович мав би повідомити чи очолить він передвиборчий список. Проте під час діалогу Президент зазначив, що хотів би бачити на чолі списку Юрія Єханурова. Цю заяву можна трактувати як відмову?

-- Абсолютно з вами погоджуюся. Я теж так це і зрозумів. Насправді вчорашня заява Ющенка не була якимось новим сенсаційним меседжем. Тому що два дні тому представники керівних політичних органів "НУ" в своїх коментарях вже говорили, що якщо Віктор Андрійович залишається поза виборами, то вони пропонуватимуть і просуватимуть Єханурова.

-- І останнє запитання. Президент неодноразово і зокрема під час діалогу зі студентами стверджував, що він "свою руку з руки Тимошенко не витягував". Що це є -- гра на публіку чи щось інше?

-- Я прошу вибачення за деяку різкість, але, як на мене, цей політичний інтим слід припиняти. Я не дуже розумію, про що говорять політики, але спочатку вони обмінюються надзвичайно серйозними звинуваченнями і докорами, які виходять далеко за межі моралі чи стосунків, а потім говорять про зобов'язання, про примирення. Я не лише цього не розумію, але й не приймаю як громадянин, і я категорично проти цього як експерт, який не сприймає ідею змови еліт.

Якщо говорити про перспективу, я можу досить багато критикувати та різко говорити, але розумію, з прагматичної точки зору, що Ющенко зі своєю командою і Юля Тимошенко зі своєю побоюються, що за підсумком парламентських виборів вони можуть втратити ту владу, яку отримали на Майдані. І попри всю цю карусель осені 2005 року, і попри те, що вони йтимуть на вибори окремо, позаяк кожен дбає про власну кар'єру, однак вибори 2006 року примусять їх вести переговори щодо створення парламентської правлячої коаліції. Вірогідність такого розвитку подій є надзвичайно великою.

"УКРАЇНСЬКИЙ ВИБІР"


Адрес новости: http://agrinews.com.ua/show/104527.html



Читайте также: Торгово-промышленные новости ELCOMART.COM