Ігор Коліушко: "Політреформу можна відмінити і через рік"

10 янв, 15:00

Нова влада трохи згаяла часу, і у контексті нових виборів постає реальна загроза регіонального поділу країни за політичними уподобаннями, а також елементом нестабільності є політична реформа. Про це - розмова з радником президента Ігорем Коліушком.

- Ігор Борисович, якими є результати 2005 року з точки зору просування країни до європейських стандартів?

- Ми дуже слабо наблизилися до європейських стандартів. З одного боку особливо гостро відчувається це з урахуванням тих очікувань, які всі ми мали у зв'язку зі зміною влади. З іншого боку, озираючись на цей рік, проблеми, які ми переживали, значною мірою були об'єктивними. Просто нова влада, в силу своєї "молодості" багатьом речам не придавала значення. Я зараз спостерігаю за організацією роботи секретаріату Президента, Кабінету міністрів і мені здається, що відбуваються об'єктивні речі: така зміна політичної команди не могла відбутися надто плавно.

Обов'язково потрібний був початковий кількамісячний період, щоб зібратися і почати працювати як державна влада. Хоча здавалося, що люди, які прийшли до нової владної команди, дуже компетентні, багато років в політиці, але перед цим вони були в опозиції, тому на першому етапі роботи у виконавчих структурах вони витратили дуже багато часу на якісь організаційні заходи і цей час безнадійно втрачений. Сьогодні поступово вимальовується той шлях, яким треба йти. Але чи вистачить кредиту довіри суспільства -важко сказати.

- Щодо відміни політреформи , яка має вступити в силу з нового року, чи ще можливо відіграти щось назад?

- Першого січня закон №2222 набуває чинності. Але після цього не зникає можливості оскарження цього закону в КС на предмет порушення процедури його прийняття. І якщо КС визнає, що ці порушення були достатньо суттєвими і дають підстави визнати її неконституційною, це може бути зроблено і через рік, і через два, і через п'ять, в будь який час.

- Але таким чином діє елемент нестабільності.

- Без сумніву. І це велика загроза, бо ми весь час висимо на гачку цієї правової нестабільності.

- Тобто ви вважаєте, чим скоріше подати до КС цей вже прийнятий закон, тим краще?

-Так. Інше питання, яким буде висновок суду. Для мене було би принциповим знати, що оце є Конституція і вона є непорушною.

- Повернемося до позитивів минулого року.

- Я хотів би відзначити організаційні зміни у роботі органів влади. Тобто починає більш ефективно працювати секретаріат Президента.

- В чому це виявляється, адже пересічний громадянин не бачить поки таких змін?

- Можливо, ця робота і не видна. Але, слід зазначити, що на сьогодні в секретаріаті вже ставиться завдання розробки політики і на основі розробленої політики вже готуються документи - проекти законів, указів. Тобто починають застосовуватися правильні технологічні речі в організації роботи влади, без яких вона не може бути ефективною. Тому що те, що відбувалося у першій ині 2005 року, це був просто жахливий хаос на межі якогось сюрреалізму, коли люди хапалися за все, нічого не закінчуючи, нічого не встигаючи.

- Однак, нова влада не форсує прийняття законів про Кабінет міністрів, Президента. Принаймні, складається таке враження. Ваше враження, чи є бажання у Президента пришвидшити прийняття цих документів?

- Мені складно відповідати. Але коли я погоджувався йти на посаду радника Президента, і керівника головної служби інституційного розвитку, то я звичайно, ці законопроекти називав як пріоритети, і ніхто мені не заперечував. Але реально вплинути поки що я не зміг. Хоча я ще не присту до роботи і служби ще не існує. Політично це питання підтримується. Тим більше, що у ВР з'явилося розуміння, що закон про Кабінет міністрів потрібний, зараз він доопрацьований. І є сподівання, що в січні він може бути проголосований.

-А що стосується закону про Президента?

- З цим складніше. Там і модель складніша. На сьогодні ніхто до кінця не може зрозуміти, як тлумачити нову редакцію Конституції. А відтак ніхто не знає, якими будуть реальні повноваження Президента. І тому буде більше дискусій, і набагато важче буде вийти на цей закон.

- Тобто про цей закон можна буде говорити вже після введення в дію політреформи, причому вже того її варіанту, який не піддаватиметься сумніву в КС, як щодо суті документу, так і з точки зору процедури прийняття?

- Звичайно. Правильно було би говорити про конституційну реформу, бачачи уже моделі відповідних законів, тобто розуміючи, як це буде працювати. Свого часу цього не було зроблено. Якісь фантазери з попередньої влади нафантазували якісь норми Конституції і потім вони у дискусіях між собою шукали так звані компроміси. І в результаті сьогодні сідає три юристи і у них п'ять думок як можна розуміти ту чи іншу норму.

- Ви будете ініціювати внесення на розгляд ВР законів про Президента, про опозицію?

- Так. Обов'язково.

- Щодо цих законів, хто має бути суб'єктом законодавчої ініціативи? Президент? Чи ВР? Як ефективніше?

- Ефективніше, коли такі принципові закони вносить Президент. До законодавчої ініціативи Президента завжди є більша увага і набагато швидше депутати почнуть розглядати ці питання, ніж в разі внесення цих проектів народними депутатами.

- Раніше Ви висловлювали побоювання щодо загрози зміцнення на місцях політичних еліт, які сформувалися за Кучми. Якою зараз Вам бачиться ця ситуація?

- На сьогодні найбільша загроза в тому, що відбудуться вибори за пропорційною системою до обласних рад. Це призведе до того, що в одній частині України тотально переможуть одні політичні сили і в облраді буде 80-90% однієї партії. Наприклад, ПРУ в Донецькому регіоні, чи НСНУ в Івано-Франківському. З іншого боку в облради прийдуть не просто місцеві бізнесмени, а прийдуть організовані політичні сили, які одразу шукатимуть собі застосування.

Повноважень облради практично не мають, єдине їх повноваження - затвердження бюджету, який готує і виконує облдержадміністрація. І в цій ситуації облради, швидше за все почнуть придумувати собі якісь сфери активності. Наприклад, почнуть створювати виконкоми, хоча це не передбачено законодавством. Почнуть боротися з облдержадміністраціями, голосувати вотум недовіри головам адміністрацій і тому подібне. І це буде величезним фактором дестабілізації. При чому зважаючи на регіональні протиріччя, це буде фактором, який розділятиме Україну.

-А якщо розглянути цю ситуацію у контексті законопроекту про місцеву реформу, який пройшов перше читання у ВР?

- Він нічого не міняє. Фактично цей законопроект, якщо він ще взагалі буде прийнятий, передбачає таку систему, що і місцеве самоврядування ще не буде створене, але одразу з'явиться можливість регіоналізувати Україну через збільшення повноважень обласних рад.

"ProEUROPA"


Адрес новости: http://agrinews.com.ua/show/101294.html



Читайте также: Торгово-промышленные новости ELCOMART.COM