Борис Райков: "Литвин прихильник здорового глузду і стабільності в Україні"

«Я ніколи не вважав Литвина прихильником тієї чи іншої сили, хоча йому це дуже часто приписували, говорячи, що він прибічник Кучми, потім нинішніх проурядових сил. Литвин прихильник здорового глузду і стабільності в Україні. Заради цього він блокуватиметься з усіма, хто готовий забезпечувати в державі стабільність.

Я не хочу говорити, що Володимир Михайлович став, наприклад, прихильником Юлії Тимошенко, яка домагалася відставки уряду Єханурова. Виникла ситуація пов’язана з газовим питанням. Об’єдналися всі здорові сили, які вважали, що ця проблема вирішувалася урядом недостатньо кваліфіковано. Тому й було ухвалене рішення про відставку»

- Борисе Сергійовичу, як Ви єте, чи не призведе відставка уряду до розбалансування внутрішньополітичної ситуації і гострої кризи у державі?

- Внутрішньополітична ситуація не розбалансується, адже уряд продовжує виконувати свої обов’язки. Цьому уряду довелося розчищати те, що було до нього. Зокрема, причиною відставки стали газові перемовини з Росією і погіршення відносин із нею. Позитив у тому, що угода була підписана, і ми сьогодні з газом.

Але не зрозуміло, чому стара угода денонсована. Чому ми відмовилися купувати російський газ по 50$, і отримуватимемо протягом першого кварталу цього року по 230$, як цього і домагалася російська сторона? Втрати від цього лише за перший квартал цього року складають близько 700 млн $. Тому в принципі питання забезпечення енергоносіїв в Україну потрібно вирішувати з декількох джерел. Про це говорилося впродовж багатьох років, але не робилося. Слід також зазначити, що «Нафтогаз» повинен передусім займатися забезпеченням газом комунальних підприємств і населення, а також вирішувати питання власного видобутку.

Ці питаннями він має вирішувати для того, щоб ціна на газ для населення не збільшилася. А питаннями поставки газу для промислових підприємств раціонально довірити самим підприємствам, так як уже колись було. Тоді була конція, був відсутній газовий монополіст, і ціни були прийнятними. Тому система поставки газу в Україну має бути переглянута докорінно.

- Виконавча влада наполягає на неконституційності дій ВРУ, остання, навпаки, доводить законність свого рішення. Розсудити немає кому, бо Конституційний Суд з вини парламенту не діє. Чи збирається парламент найближчим часом вирішити питання щодо власної квоти у Конституційному Суді?

- Під час минулих голосувань за суддів Конституційного Суду наша фракція була готова брати участь у тих виборах. На жаль, проурядові фракції здебільшого не голосували. Тому вирішувати питання із Конституційним Судом, звичайно, потрібно, однак, я перекй, що відставка Кабміну відбулася у рамках Конституції.

- У зв’язку зі вступом у дію конституційної реформи і незадоволенням веденням газових переговорів урядом, чи не варто парламенту ці переговори взяти у свої руки?

- Протягом останнього року парламент засвідчує, що він уміє брати на себе відповідальність. Зймо події кінця 2004 року. Якби не парламент і не особиста позиція спікера, не відомо, у якій державі ми б зараз жили. Це перше. Далі, парламент підтримав призначення прем’єром Тимошенко. Президент відправив той уряд у відставку у вересні 2005 року. Парламент пішов назустріч Президенту і проголосував за уряд Єханурова. Основний тягар роботи за прийняття бюджету 2006 року ліг також на парламент. І завдяки цьому видаткова частина бюджету значно виросла порівняно із проектом уряду. Сьогодні, коли в дію вступила конституційна реформа, парламент своїми діями по відставці уряду засвідчив, що він готовий брати на себе відповідальність і відповідати за свою роботу.

- Усе ж, чи потрібно денонсувати щойно прийняту газову угоду, за яку поплатився уряд?

- Час іде. Свого часу угода була підписана на декілька років. Позиція Росії змінилася. Однак з партнерами потрібно домовлятися. Адже переговори тягнулися з квітня і до сьогодні. Вважаю, що рівень переговірників із українського боку не зовсім відповідав тим завданням, які необхідно було розв’язувати. Як результат, відносини з Росією у газових питаннях були доведені до конфлікту, який згодом усе-таки був вирішений. Вважаю, що у разі правильного проведення переговорів, Україна могла заключити газову угоду з більшою для себе вигодою.

- І все ж угода, підписана урядом, буде діяти, чи ви збираєтесь її денонсувати?

- Вважаю, що угода повинна діяти. Втім, переговори з Росією потрібно продовжувати. Адже невідомо, що буде з ціною на газ через півроку. Потрібно вести переговори і з Казахстаном, і з Туркменістаном, з тими, хто має газ. Ми повинні розуміти, що Україна потребує набагато більше газу, ніж має. Цей газ потрібен і для населення, і для бізнесу. Повертаючись до сказаного, хочу заявити, що «Нафтогаз» повинен займатися постачанням газу для населення, а комерційні структури мають домовлятися самостійно. Їм потрібно дати таку можливість. Але для цього потрібна добра воля як українського, так і російського державного керівництва.

- До відставки уряду Литвин вважався союзником проурядових сил. Рішення Народного блоку Литвина підтримати відставку уряду свідчить, що ви приєдналися до опозиційних сил?

- Я ніколи не вважав Литвина прихильником тієї чи іншої сили, хоча йому це дуже часто приписували, говорячи, що він прибічник Кучми, потім проурядових сил. Литвин прихильник здорового глузду і стабільності в Україні. Заради цього він блокуватиметься з усіма, хто готовий цю стабільність в державі забезпечувати. Не хочу сказати, що Литвин став, наприклад, прихильником Юлії Тимошенко, яка домагалася відставки уряду Єханурова. Виникла ситуація пов’язана з газовим питанням. Об’єдналися всі здорові сили, які вважали, що ця проблема вирішувалася урядом недостатньо кваліфіковано. Тому й було прийняте рішення про відставку. Як буде далі, покаже життя.

- А як буде далі? Говорили, що реформа вступить у дію у березні. Однак парламент заявив, що вона уже діє.

- Це не парламент так заявив, а закон визначив, що зміни до Конституції набрали чинності з 1 січня 2006 року. Парламент уже почав жити за новою Конституцією. У тому числі ухваливши рішення про відставку уряду.

"Депутат"