Великі сподівання малого бізнесу

Нова влада у своїх програмних документах окреслила широкий спектр майбутніх перетворень з метою трансформації нашого суспільства у нову якість, коли людина, її кревні інтереси стають у центрі всіх управлінських рішень. Під новим кутом зору розглядається роль і значення в системі суспільного буття, економічного розвитку так званого малого бізнесу. Саме про взаємини цього сектора суспільства і влади бесіда нашого кореспондента з головою постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим із зовнішньоекономічних зв'язків, торгівлі і підприємництва Володимиром Рябoшaпкoю. - Як відомо, представники малого й середнього бізнесу активно підтримали Помаранчеву революцію, певно, через те, що пов'язували настання нової епохи в історії України зі своїми сподіваннями. Вам, Володимире Івановичу, добре відомі проблеми цих людей, оскільки ваша постійна комісія щоденно переймається їхніми турботами. Які з цих проблем найактуальніші? - Нещодавно ми знову зібрали представників малого бізнесу у стінах Верховної Ради автономії для відвертої розмови. Нам потрібен діалог, а не періодичні пікети і демонстрації під вікнами Ради міністрів Криму та парламенту автономії. І хоч Верховна Рада АРК не може приймати законодавчі акти, вислухавши підприємців, ми можемо більш чітко визначити свої дії. Як з'ясувалося, представників малого бізнесу дуже хвилюють проблеми пенсій. Особливо гостро переймаються ними ті, хто працює на єдиному і фіксованому податку. Ці підприємці не розуміють, чому введена нова платня до Пенсійного фонду. Раніше вони щомісяця платили за патент від 60 до 120 гривень, з яких 10 відсотків перераховувалися до Пенсійного фонду. А тепер до Пенсійного фонду ще відраховуються і страхові внески, а це близько 80 гривень кожного місяця. Хоч ця норма зафіксована у Законі "Про Державний бюджет України на 2005 рік", підприємці вважають, що її варто переглянути. Вони не заперечують, що потрібно накопичувати в якомусь фонді кошти для забезпечення своєї нормальної старості. Але чому відсоток страхового внеску згідно із новими законодавчими нормами для всіх однаковий?! Не всі підприємці уявляють собі також суть державного пенсійного страхування. І це лише частина айсберга під назвою "соціальні проблеми підприємців". Не менше підприємців цікавлять питання про відпустки, лікарняні та охорону праці. Тут у законодавчому полі ще багато розмитих питань. Саме ця невизначеність і є підгрунтям для протестного настрою у середовищі підприємців. - Чи не забагато проблем підприємці хочуть розв'язати негайно? - Ні, проблеми ці реальні і їх потрібно розв'язувати як нам, депутатам, так і владі загалом. Ви погляньте, хто прийшов працювати у бізнес. Як правило, це ті, хто раніше ніколи не стикався з господарчою діяльністю взагалі. Серед підприємців багато вчителів, тих, кого ми називаємо гуманітаріями. Життя змусило їх зайнятися іншою справою. Але як тільки ці люди взяли лопату й почали, образно кажучи, копати якусь канаву, за їхніми спинами одразу вишикувалася чимала черга чиновництва, яке дуже серйозно цікавиться, чи не скарб шукає новоявлений бізнесмен. Потім підприємець дізнається, що під час хвороби йому ніхто не допомагатиме, а за той час, поки він перебуватиме у лікарні, йому все-таки доведеться платити податки, хоч він і не працював. І таких проблем вистачає. Влада має бути вдячною цим людям, які не стали поповнювати лави безробітних, не стали очікувати субсидій, а почали займатися справою. По-перше, вони себе працевлаштували, по-друге, сплачують податки, тобто наповнюють бюджет. По-третє, в умовах конції шукають можливість для поліпшення асортименту товарів і послуг. То чому ж держава не має підтримувати цих людей?! Наразі вона повинна припинити здирництво, створити нормальні правила гри, коли підприємцеві буде невигідно приховувати свої прибутки і взагалі результати своєї праці. А у нас навіть нормального державного органу немає, який займався б підприємництвом. - Багато, окрім того, говориться про спрощення умов реєстрації новостворюваного підприємства... - Так, проблема ця давно назріла. Нещодавно ми провели виїзне засідання нашої постійної комісії у Нижньогірському районі, де місцеві органи представницької і виконавчої влади зробили чимало для підтримки малого й середнього бізнесу. Тут надходження до районного бюджету від цього сектора економіки становлять в середньому 20 відсотків. У районній держадміністрації зареєстровано 1668 суб'єктів підприємництва, 102 фермерські господарства. Хочу зазначити, що підприємництво цього району представлене не лише торгівлею: чимало підприємців займаються виробництвом, майже 25 відсотків з них працює у сільському господарстві, 4 відсотки - у будівництві і тільки 10 відсотків обрали для своєї діяльності торгівлю. На прикладі Нижньогірського району чітко проглядається регуляторна роль держави у сфері підприємництва. На підтримку підприємців з районного бюджету виділяються кошти. Це невелика сума, 20 тисяч гривень. Але існують й інші шляхи допомоги підприємцям. Наприклад, сільські ради виділяють землю для випасу худоби. Нині у районі є 10 стаціонарних і 15 мобільних пунктів закупівлі молока в населення, тут успішно втілюється в життя спільний проект програми розвитку ООН з малого підприємництва. А вже з минулого літа в районі працює єдиний офіс, де в одному приміщенні знаходяться представники усіх організацій, які дають дозвіл на заняття підприємництвом. Оформлення необхідних документів займає кілька днів. Крім того, така схема повністю виключає різні хабарі чиновництву за його роботу. До речі, ми повністю підтримуємо зусилля Ради міністрів Криму, яка зобов'язала голів районних державних адміністрацій взяти під особистий контроль процес створення в районах і містах єдиних офісів. Допомагаючи підприємливій людині оформити без зайвої тяганини свою справу, ми таким чином відповідаємо конкретно на завдання глави держави Віктора Ющенка щодо відкриття нових робочих місць та створення належних умов для розвитку підприємницького сектора. Звичайно, навіть у Нижньогірському районі не всі проблеми розв'язані і не все залежить від влади. Тому невипадково підприєці об'єдналися тут у Спілку підприємців і аграріїв - СПАН, створили бізнес-центр, що надає необхідні інформаційні та консультаційні послуги. Завдяки цьому багатьом підприємцям району довелося уникнути незаслужених штрафів з боку контролюючих органів. - Які ж тенденції спостерігаються у кримському масштабі? - У Криму сьогодні зареєстровано 86 тисяч підприємців-фізичних осіб, але перед податківцями звітують про свою діяльність лише ина. У чому причина такого явища? Неважко з'ясувати, що багато підприємців вирішили згорнути свою діяльність, оскільки не отримали бажаного результату, тобто прибутку. У цих людей, як правило, немає коштів для того, щоб відновити справу. Вони навіть через фінансову скруту не можуть дати оголошення у газеті про припинення свого бізнесу, не кажучи вже про сплату обов'язкових податків, оплату послуг нотаріуса тощо. Завтра такий підприємець-невдаха поповнить список безробітних у Криму. Багато підводних рифів мають на своєму шляху й юридичні особи, які працюють на ниві підприємництва. Із зростанням кількості працюючих вони не завжди у змозі розрахувати свої можливості. Настає момент, коли для них потрібен інший бухгалтерський облік, значніших видатків потребує розв'язання проблем соціального характеру. Підприємець завжди ризикує, тому йому весь час потрібно вчитися мистецтва ведення справи. У США, наприклад, фермер може орендувати землю лише після того, як успішно складе іспит з уміння господарювати і отримає відповідну ліцензію. Ми прагнемо до європейського стилю життя, і це правильний вибір. Але нам потрібно швидше позбавлятися старих кліше, коли державний чиновник розглядає підприємця і підприємництво тільки як джерело для поповнення бюджету. Зверніть увагу на такі деталі. У нас постійно зростає розмір так званого ринкового збору. Інколи навіть доходить до абсурду: у продавця не просто рахують кількість полиць, на яких розкладено товар, а й за допомогою лінійки вимірюють розмір цих полиць. Чи не простіше, аби підприємець заплатив за землю, яку займає торговельна точка? Невже не зрозуміло, що збільшене ринкове мито обов'язково увійде до нової ціни на той чи той товар і, врешті-решт, за таке здирництво розраховуватиметься покупець. Як бачимо, навіть у цьому простенькому сюжеті, який характерний для нашого сьогодення, міститься відповідь на просте запитання, чому громадяни нашої країни живуть бідно, попри періодичне підвищення так званого "питкового мінімуму", зарплатні, пенсій. Зростає фінансова спроможність людей, але паралельно зростають і ціни, а в підсумку пересічні громадяни майже нічого не вають. Ми повинні нарешті визнати важливу роль підприємництва для розвитку економіки нашої держави, а також виробити сприятливі умови для його розвитку. Бізнес має працювати в інтересах бідних верств суспільства, сприяти викорененню бідності. І тут інтереси нової української влади нарешті збіглися з інтересами тих, хто вирішив зробити малий бізнес справою свого життя.Инф. Урядовий портал